При виборі МОС замовник враховує ціну, термін гарантії, вартість сервісного обслуговування, витрати електроенергії і т.п., але як би не хотілося спростити і здешевити вирішення питання очистки стічних вод, необхідно розуміти, що якість і стабільність потрібних показників очищених стічних вод є першочерговими, а досягти цього в примітивних МОС неможливо.

Дещо про МОС

На Заході МОС займаються вже давно, але оскільки показники очистки для малих об’ємів стічних вод в Європі дуже низькі: БСК -30-60 мг/л, зважені речовини – 30-60 мг/л, азот і фосфор, як правило, взагалі не нормуються, - то європейським розробникам не було резону працювати над ефективними малими очисними спорудами. Що ж стосується міських очисних споруд, то є чому у Заходу тут повчитися, оскільки показники очистки стічних вод там підвищуються при збільшенні потужності ОС.

Європейські МОС практично не експортуються в країни СНД, оскільки вони не здатні забезпечити потрібні високі показники очистки. Вимоги до очистки стічних вод в колишніх країнах СРСР залишилися високими, незалежно від кількості стічних вод, що очищуються. Наукові і проектні інститути працювали, в основному, над великими очисними спорудами, малі очисні споруди зовсім не сприймалися ними всерйоз. До останнього часу основними малими очисними спорудами були септики з дренажем. Створювалися також МОС за типом великих ОС, шляхом їх геометричного зменшення, такий підхід до конструювання МОС є недопустимим. Для створення МОС, що здатні забезпечувати потрібні високі показники очистки, необхідний принципово новий підхід.

В результаті вищезазначених причин виник певний вакуум в області малих очисних споруд, який став поштовхом до створення нової технології біологічної очистки стічних вод - BIOTAL .

Які ж основні проблеми очистки малих об’ємів стічних вод?

- На малі очисні споруди залпово надходить свіжий концентрований стік, в якому кількість органіки, азоту і фосфору не відповідає оптимальному для біологічного процеса співвідношенню - 100:5:1 (органіка : азот : фосфор), відповідно, в примітивних неавтоматизованих системах вказані забруднення, що виходять з цих пропорцій, будуть відтікати з очищеними стічними водами;

- Залповий притік стічних вод – іноді за декілька хвилин на установку може надійти 20% добового притоку. Установка повинна приймати залповий скид без виносу активного мулу з очищеними стічними водами;

- Тривала відсутність притоку стічних вод на установку, наприклад, в період відпусток. Без автоматичного регулювання потужності відбудеться самоокислення (відмирання) активного мулу;

- Надходження зі стоками забруднень, токсичних для мікроорганізмів активного мулу, наприклад - скид великої кількості синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) при пранні білизни;

- Скид на установку висококонцентрованих стічних вод, наприклад, з кухні, при цьому БСК стоків, що надходять на МОС, може досягати до 2000 мг/л, а, як відомо, при БСК більше 500 мг/л, необхідно передбачати мінімально двомулову систему з багатоконтурною зворотною рециркуляцією активного мулу;

- Наростання активного мулу в процесі очистки. Якщо його регулярно автоматизовано не видаляти, він буде після наростання до критичної концентрації, відтікати з очищеними стічними водами;

- Відсутність обслуговуючого персоналу. Процес очистки повинен здійснюватися в автоматичному режимі.

Це неповний перелік проблемних питань, які необхідно вирішити при створенні технології очистки малих об’ємів стічних вод. Великі очисні споруди не мають таких проблем, оскільки на них надходить більш-менш рівномірний стік, вже до 20% очищений в каналізаційних мережах під час руху на очисні споруди, розбавлений практично чистими баластними водами, змішаний з виробничими стічними водами, в яких, як правило, на відміну від побутових стічних вод азоту і фосфору нестача. В результаті, такі стічні води надходять на великі очисні споруди у вигляді ідеального для бактерій активного мулу «коктейлю». У мікроорганізмів активного мулу малих очисних споруд такого «щастя» немає. Спеціалісти в галузі очистки стічних вод знають, що малі очисні споруди повинні бути сконструйовані на більш високому технологічному рівні, ніж великі, оскільки повинні забезпечити потрібну якість очистки стічних вод в вищезазначених екстремальних умовах, без постійного обслуговуючого персоналу, з мінімальними затратами на експлуатацію (електричну і теплову енергію і т.п.). Іншими словами, малі очисні споруди, що очищують стічні води від котеджу, повинні бути вирішені на більш високому технологічному рівні, ніж великі очисні споруди, наприклад, міста Париж. Улюблена фраза деяких конструкторів малих очисних споруд «...при розробці технології було використано досвід роботи великих очисних споруд…» - є абсурдною, оскільки вищенаведені складні умови очистки стічних вод на малих очисних спорудах роблять неможливим їх по аналогії з великими, тим більше, шляхом їх геометричного зменшення.

Розглянемо деякі технологічні аспекти біологічної очистки стічних вод, які необхідно знати для розуміння процесу, що відбувається на МОС. Біологічний процес очистки стічних вод являє собою «живий організм», що складається з мільйонів «трудівників-бактерій», що очищують, поїдаючи забруднення, стічні води.

Континуальний і дисконтинуальний способи очистки стічних вод

Розрізняють, як відомо, два способи обробки стічних вод – континуальний, коли стічні води обробляються, рухаючись з однієї зони очисних споруд в іншу, і дисконтинуальний (реактор SBR), коли стічні води проходять всі цикли очистки в одній ємності споруди шляхом чергування в ній умов – аерація, перемішування, відстоювання, відкачування очищених стічних вод і надлишкового активного мулу. Ці два способи мають свої переваги і свої недоліки.

При континуальному способі неможливо утримувати необхідну концентрацію активного мулу в МОС в 5-6 г/л, що необхідно для окиснення підвищеної кількості жирів і СПАР, що надходять на установку, оскільки при залпових скидах стічних вод відбувається виніс активного мулу внаслідок підвищення швидкості висхідного потоку води у відстійнику. Серйозним недоліком континуального способу є залягання і наступне загнивання активного мулу у вторинних відстійниках. Відсутня ритмічність чергування процесів відновлення і окислення. При континуальному способі, в період мінімальних і максимальних притоків, порушується розрахунковий час обробки стічних вод у зонах очисних споруд. Налипання активного мулу на стінках вторинного відстійника з його спливанням на поверхню, внаслідок несанкціонованої денітрифікації, з наступним відтоком з очищеними стічними водами. Серйозною проблемою цієї системи є також необхідність видалення плаваючих забруднень з поверхні відстійників – жирів, частинок активного мулу і т.п.

Дисконтинуальний спосіб (реактор SBR), не маючи зазначених проблем, має свої недоліки. Активний мул в системі, адаптований до стічних вод певного складу, для очистки наступної порції стічних вод, що надходять, потребує певного часу на адаптацію, протягом якого процес очистки значно погіршується. Як тільки відбудеться його часткова адаптація, у черговому циклі надходять нові стічні води і проблеми повторюються. В такій системі також не дотримано одного з основних законів інженерної хімії – процес повинен тривати настільки довго, наскільки це можливо. Оскільки реактори SBR розраховуються на чотиригодинний цикл очистки, протягом якого окислюються лише легкоокислювані органічні забруднення, ступінь очистки стічних вод недостатня. Процес нітрифікації відбувається після окиснення основної частини органіки, тому провести денітрифікацію, умовами перебігу якої є глибока нітрифікація і наявність органіки, що легко окиснюється, в дисконтинуальній системі не вбачається можливим, оскільки система замкнута, і легкоокилювана органіка в ній вже відсутня. До позитивних якостей дисконтинуальної системи можна віднести можливість утримувати високу концентрацію активного мулу в системі без побоювання його виносу з установки, оскільки відстоювання стічних вод в таких системах відбувається в стані спокою, без руху очищуваних стічних вод. Наступною важливою перевагою є відсутність необхідності вирішувати проблему видалення плаваючих забруднень з поверхні відстійників, оскільки очищені стічні води відкачуються з реактора активації в кінці фази відстоювання з освітленого шару під рівнем води. Цей спосіб дозволяє зекономити на будівництві вторинного відстійника, оскільки аеротенк грає роль відстійника після відключення аераторів і відстоювання, з наступним відкачуванням очищених стічних вод.

Відповідно, зогляду на складність очистки малих об’ємів стічних вод, МОС повинні включати в себе переваги цих двох способів, але не мати їх недоліків.

Зворотня рециркуляція активного мулу

Для чого ж потрібна рециркуляція зворотного активного мулу? Це одна з головних умов задовільної роботи будь-якої системи біологічної очистки стічних вод, що здавна використовується на ОС. Мул на початку ОС спочатку сорбує на собі органічні забруднення, а потім, по мірі обробки стічних вод, рухаючись від приймальної камери до останнього реактора окиснює їх, а сам регенерується, стає голодним, з’ївши всі сорбовані на собі забруднення. Зворотній активний мул, потрапляючи в приймальну камеру, будучи голодним, ефективно окислює нові забруднення, що надходять на установку. Якщо ж не повертати активний мул з кінця в початок очисних споруд, то в кінці ОС він буде самоокислюватися, тобто гинути, оскільки йому необхідне живлення, а там органіка майже відсутня, а на початку ОС активний мул буде перевантажений, не буде ефективно «працювати». Без рециркуляції зворотнього активного мулу не буде відбуватися денітрифікація – видалення азоту, шляхом відриву легкоокислюваною органікою стічних вод атомарного кисню від нітритів. При цьому газоподібний азот йде в атмосферу, тобто повертається «додому». Оскільки амонійний азот окиснюється до нітритів і нітратів тільки після окислення основної частини органіки (особливість біологічного процесу), тобто в передостанньому і останньому реакторах, то єдиний шанс зустрітися нітритам і нітратам з легкоокислюваною органікою – це рециркуляція. Це не повний перелік аргументів на користь рециркуляції активного мулу, з її допомогою відбувається також розбавлення токсичних для активного мулу забруднень, що надходять на очистку і т.п.

Продовжена аерація з процесами аерації і перемішування в реакторах що відбуваються циклічно.

При продовженій аерації з чергуванням аерації і перемішування в реакторах і віці активного мулу більше 25 діб розвиваються факультативні мікроорганізми, що беруть активну участь в процесах очистки, як в кисневих, так і в безкисневих умовах. Завдяки цьому збільшується кількість аеробного мулу в системі, культивуються нітрифікуючи і денітрифікуючі бактерії – в результаті ефективно видаляється біологічним шляхом азот і частково фосфор.

Видалення надлишкового активного мулу

При продовженій аерації мул наростає у кількості 0,25-0,35 від знятого БСК, а при очистці на міських ОС мул наростає до 0,8. Надлишковий активний мул необхідно регулярно видаляти. Ствердження деяких конструкторів МОС про те, що в їх системах мул практично не утворюється і його достатньо видаляти раз в півроку, рівноцінно ствердженню людини, що вона туалетом користується раз на півроку, при цьому добре харчуючись. Людина це та ж «бактерія», тільки велика, біологічні процеси у неї перебігають при травленні їжі подібні до процесів, що перебігають при окисленні органічних забруднень мікроорганізмами активного мулу. При біологічній очистці стічних вод бактерії активного мулу доїдають те, що недоїла людина.

Як було зазначено вище, для ефективної очистки стічних вод концентрація активного мулу в системі повинна бути в межах 5 – 6 г/л. При більшій концентрації активного мулу буде відбуватися вторинне забруднення стічних вод, що очищуються, в період їх мінімального притоку на установку, а при меншій – система не впорається з очисткою залпових (щодо органіки) надходжень стічних вод. Жодна міська очисна споруда не в змозі впоратися з такою концентрацією СПАР, жирів і дезінфікуючих розчинів, які надходять зі стічними водами на малі очисні споруди, наприклад, від котеджу під час прання білизни, приготуванні їжі або митті сантехніки і підлоги.

Надмірне наростання надлишкового активного мулу

Як відмічалося вище, мул наростає в нормально працюючих установках з продовженою аерацією в кількості 0,25 - 0,35 мг від знятого БПК. Якщо з якихось причин мул «хворіє», стає пригніченим, бактерії практично перестають окислювати забруднення і починають їх сорбувати, об’єм активного мулу різко збільшується, що призводить до порушення процесу очистки. Причин для цього може бути декілька: надходження на очистку стічних вод, і, відповідно, органіки, в кількості, що перевищує проектну (активний мул не встигає окислити забруднення, що надходять); скид на очистку жирів і СПАР в кількостях, що перевищують ГДК (при цьому пластівці активного мулу обволікуються плівкою, що перешкоджає надходженню кисню до бактерій активного мулу); скид на очистку стічних вод, що містять токсичні для бактерій активного мулу речовини в кількостях, що перевищують ГДК прийому в міські каналізаційні мережі; температура стічних вод, що очищуються, нижче +5 градусів, pH, що виходить за межі 6,5-8,5, підвищена концентрація солей Сl^- (більше 350 мг/л) і т.п. Не можна також влаштовувати перед МОС великих накопичувальних ємностей без аерації, оскільки там буде відбуватися анаеробний процес з виділенням сірководню, що здійснює інгібуючий вплив на бактерії активного мулу. На МОС можна скидати тільки стічні води з показниками, що допускають їх прийом на міські очисні споруди, в протилежному випадку необхідно передбачати передочистку.

Видалення азоту і фосфору біологічним шляхом

Одними з основних забрудників стічних вод є азот і фосфор, необхідно створити умови для одночасного їх видалення біологічним шляхом. Для цього необхідно забезпечити чергування аноксидних і оксидних умов в зонах МОС, з віком активного мулу більше 25 діб. Необхідно передбачати двостадійну нітрифікацію і денітрифікацію, з огляду на складність цих процесів і концентрацій амонійного азоту, нітритів і нітратів, що різко змінюються, а також легкоокислюваної органіки в стічних водах, що надходять на очистку. Наприклад, якщо буде велика кількість амонійного азоту, він окислиться до нітритів, а потім до нітратів; тільки якщо при цьому не буде достатньої кількості легкоокислюваної органіки, процес денітрифікації не пройде в повному обсязі і на відтоку не будуть забезпечені потрібні показники по азоту. Якщо ж установка має декілька зон очистки з багатоконтурною зворотною рециркуляцією активного мулу, то по-перше, добре проходить нітрифікація, оскільки вона починається після окислення основної частини органіки, що провести в одному аеротенку неможливо, а по-друге – нітрити і нітрати рано чи пізно зустрінуться з легкоокислюваною органікою в умовах дефіциту кисню для проходження денітрифікації. Вилучення фосфору відбувається, в основному, завдяки видаленню надлишкового активного мулу, в якому він накопичується PP-бактеріями. У звичайному активному мулі міститься 1,5-2 % фосфору, а в мулі, що періодично піддається кисневим і безкисневим умовам, PP-бактеріями фосфор накопичується у великих кількостях (6-8 %). Надлишковий активний мул повинен видалятися автоматично з аеробної зони, оскільки фосфор, накопичений PP-бактеріями в аеробній зоні, потрапляючи в безкисневі умови, переходить в розчинений стан.

Автоматизація процесу біологічної очистки на МОС

В проспектах деяких виробників МОС автоматизацію очистки стічних вод називають «модою». Ті, хто стверджує, що автоматизація процесів очистки на МОС не потрібна, що автоматизовані установки менш надійні, ніж прості установки, що працюють без автоматизації як проточні септики, що аеруються, мають примарне уявлення про біологічну очистку стічних вод. Насправді під поняттям надійності МОС розуміють стабільність біологічних процесів очистки, що протікають, які є необхідною умовою стабільності роботи ОС, що забезпечує потрібні високі показники очищених стічних вод. В протилежному випадку, неочищені стічні води при залповому скиді «ефективно» протечуть через установку, при цьому замуливши, і цим знищивши, дренажну систему. Це буде ціна «простої і надійної» очисної установки. Ми взагалі полюбляємо «прості і дешеві» рішення – за ніч вивчити англійську мову, стати багатими без докладання зусиль і т.д., це сидить у нашій лінивій східній натурі, але, як відомо, ні до чого гарного це не приводить. Прикладом на користь автоматизації може бути сучасна автоматизована система очистки питної води, багатопрограмна пральна машина і т.д. Домашній басейн, що має автоматику визначення залишкового хлору і реакції середовища, дозаторів хімреагентів і управління ультрафіолетовим знезаражуванням, системою підтримання необхідної температури води і системою автоматичної промивки фільтрів, де участь людини полягає лише в одному – купатися. Є інший варіант – без автоматизації: плаваючий контейнер з хлорною таблеткою, контрольні папірці для визначення концентрації надлишкового хлору і реакції середовища, ручна промивка фільтра, ручна установка температури води і т.д., тобто постійна турбота про цею споруду, і якщо після цього у вас ще залишиться час, то викупаєтесь. «Мерседес» складний автомобіль, але працює надійно, оскільки технологічні рішення на високому рівні, і компоненти використовуються надійні, а «Жигулі» - автомобіль простий, але при своїй надпростоті ламається часто. Тому «простота» у сучасному світі – це аргумент для бабусь з гуманітарною освітою. Щоправда, будь-яка складність повинна бути виправдана і направлена на досягнення головної мети (в нашому випадку – потрібної ефективності очистки, надійності роботи, економії електроенергії і експлуатації установок (навіть до 1000 м ³ за добу) без постійного обслуговуючого персоналу.

Візуальне визначення порушення біологічного процесу (помутніння очищених стічних вод, вспухання мулу і т.п.) вимагає дво-тритижневої роботи на його відновлення, це ж біологічний процес. Без автоматизації обслуговуючий персонал лише буде констатувати порушення роботи системи, і в ручному режимі намагатися виправити положення, а при автоматичному керуванні МОС система стабільно утримує всі параметри біологічного процесу в необхідних межах.

Застосування нових гідропристроїв і процесів в МОС

Для створення керованої саморегульованої гідропневмобіологічної системи необхідно створення і застосування абсолютно нових саморегульованих і керованих гідропристроїв з огляду на те, що, як зазначалося вище, складно утримувати стабільний біологічний процес в умовах сильної нерівномірності надходження стічних вод на установку (як по кількості, так і по складу забруднень), надходження токсичних для мікроорганізмів активного мулу (СПАР, дезрозчини, солі марганцю при промивці водяних фільтрів і т.д.). Ці пристрої повинні дозволити:

- утримувати певні рівні в зонах установки з метою створення акумулюючих об’ємів для прийняття залпових надходжень стічних вод;

- забезпечувати рециркуляцію мулової суміші між реакторами пропорційно кількості стічних вод, що надходять на очистку;

- відкачувати очищені стічні води після відстоювання і гарантувати непотрапляння у відтік плаваючих речовин і частинок активного мулу;

- забезпечувати об’єднання декількох біологічних процесів в рамках однієї споруди.

Виходячи з вищесказаного, можна підвести підсумок, яким основним вимогам повинна відповідати мала очисна споруда (потужність від 1,5 до 1000 м³/добу), щоб забезпечити якісну очистку стічних вод, без постійного обслуговуючого персоналу, в умовах зростаючих цін на енергоносії?

МОС повинні бути сконструйовані за наступними принципами, і, відповідно, за цими критеріями повинні бути оцінені:

1. Мати переваги континуальної і дисконтинуальної систем очистки, але не мати їх недоліків.
2. Затримувати і подрібнювати грубі нечистоти, що надходять зі стічними водами.
3. Наявність системи самоочистки сітки затримання грубих нечистот в ПК.
4. Забезпечувати прийом залпового скиду стічних вод без виносу мулу з установки з очищеними стічними водами.
5. Система біологічної очистки МОСВ повинна бути мінімально п’ятиступенева, з триконтурною зворотною рециркуляцією активного мулу.
6. В технології повинна бути закладена мінімально двохмулова система.
7. Гідравлічна система МОС повинна складатися з безвідмовних, таких, що самореглюються, керованих гідравлічних пристроїв, і забезпечувати вирівнювання залпових надходжень стічних вод і багатоконтурну зворотну рециркуляцію з інтенсивністю, пропорційною кількості стічних вод, що надходять.
8. Забезпечувати видалення азоту біологічним шляхом, створюючи умови для проходження двоступінчатого процесу нітрифікації-денітрифікації.
9. Автоматично видаляти надлишковий активний мул.
10. Автоматично підтримувати необхідну концентрацію активного мулу в системі з можливістю її коригування.
11. Мати автоматизовану систему аеробної стабілізації надлишкового активного мулу.
12. Автоматично переключатися в економічні режими роботи при зміні кількості стічних вод, що надходять на очистку, з метою економії електроенергії, ресурсу роботи електрообладнання і вирівнювання біологічного процесу при тривалій відсутності надходження стічних вод. Переключатися в форсажні режими при надходження стічних вод в кількості, що перевищує розрахункову.
13. Застосовувати датчики рівня високого ступеня надійності з системою самоочистки.
14. Вивід на монітор контролера основних параметрів роботи установки з можливістю їх коригування в реакторах: часу аерації, перемішування, відстоювання, відкачування очищених стічних вод, - бажано через модемний зв’язок.
15. Мати сигналізацію порушення роботи установки в початковій фазі для того, щоб вжити заходів до того, як виникне аварійна ситуація.
16. Можливість ремонту або заміни будь-якого вузла, без зупинки роботи очисної споруди.

МОС, що пропонуються на ринку країн СНД

Оскільки замовників часто намагалися ввести в оману заздалегідь невірною інформацією, то вони вже не вірять нікому, і стають спеціалістами за потребою, вивчаючи конструкції МОС і принципи очистки стічних вод. Метою цієї статті є надання інформації про МОС, а замовник нехай сам розбереться, доповнивши своє знання інформацією з інших джерел, і тоді вирішить, якій технології надати перевагу. Великий «секрет» із своїх технологій роблять, як правило, фірми, що випускають найпримітивніші МОС. Вони розуміють, що така система не забезпечить якісну очистку стічних вод.

Малі очисні споруди, що існують на ринку, можна розділити на дві групи.

До першої відносяться системи, що відповідають основним вимогам, що висуваються до малих очисних споруд – системи, що працюють в режимі продовженої аерації, в яких управління процесом біологічної очистки відбувається за допомогою контролера з розділенням фаз очистки (що є оптимальним для малих очисних споруд), що мають акумулюючий об’єм для прийняття залпового скиду стічних вод, систему автоматичного видалення надлишкового активного мулу, що мають систему сигналізації порушення роботи установки і т.д. До таких очисних споруд і належать установки BIOTAL .

До другої групи МОС відносяться системи, в яких не вирішені основні технологічні задачі, необхідні для якісної очистки малих об’ємів стічних вод.

МОС другої группи, як правило, мають у всіх зонах очистки однаковий рівень стічних вод, що обробляються, тобто гідравлічно сполучені, працюють як проточні, що призводить до викиду з відстійника активного мулу при залповому надходженні на установку стічних вод. Необхідна швидкість висхідного потоку, для ефективного відстоювання у вторинному відстійнику, повинна вимірюватися долями міліметра в секунду. А в таких установках, наприклад, при залповому надходженні стічних вод у кількості 0,2 м ³ (спорожнення ванни), на установку продуктивністю 1,5 м ³/добу, швидкість висхідного потоку у вторинному відстійнику буде в межах 10 мм/с, що призведе до виносу активного мулу з установки з наступним виходом з ладу дренажної системи. Саме несанкціонованим виносом з установки надлишкового активного мулу з очищеними стічними водами в таких системах вирішують питання «видалення надлишкового активного мулу». Після цього, звісно, можна стверджувати, ігноруючи загальновідомі закони природи, що надлишковий активний мул в таких установках не утворюється, або що його достатньо видаляти раз на рік. Природа розумніша за нас, і якби це було можливо, то людину б всевишній створив без необхідності займатися не зовсім приємною справою – ходити в туалет. Такі установки працюють без автоматизації, як то кажуть «на повну», незалежно від того, надходять стічні води на установку чи ні, що призводить до проблем, що були висвітлені вище. При зміні кількості стічних вод, що надходять такі установки порушується, як відмічалося вище, розрахунковий час обробки стічних вод в окремих зонах установки. Гірше за все те, що коли збільшується кількість стічних вод, що надходять на установку, час обробки стічних вод не збільшується, як це необхідно для забезпечення потрібної очистки, а зменшується. Це одні з багатьох проблем таких «дешевих, простих і надійних» систем очистки стічних вод. До цього можна додати ще те, що такі установки не набагато дешевші за установки, що відносяться до першої групи, а якщо до цього додати перевитрату електроенергії в період відсутності надходжень на установку стічних вод і забивання Вашого дренажу, то ця дешевизна буде «золотою».

Технологія BIOTAL

Для очистки стічних вод не повинні використовуватися методи, що порушують структуру води і змінюють її біологічну активність. Очищені стічні води за своїми властивостями повинні наближатися до природніх. Саме така задача і ставилася при створенні технології BIOTAL , оскільки при такій очистці очищену стічну воду можна повернути у вторинний водообіг, зекономивши питну воду, вартість якої росте в залежності від забруднення джерел водопостачання знову ж таки неочищеними або погано очищеними стічними водами. При розробці технології BIOTAL були враховані переваги і недоліки континуальної і дисконтинуальної систем, вона має їхні переваги, але не має їхнії недоліків. Оскільки технологію BIOTAL її автор створював практично з «нуля», не беручи за основу жодну іншу, то і недоліків від інших технологій у неї немає, були, щоправда, свої, але по мірі того, як вони проявлялися, автор технології їх вирішувати шляхом принципово нового підходу до їх вирішення. Це призвело до створення ряду нових гідро автоматичних пристроїв: сифонного ерліфта, керованого сифону, керованого ерліфта, реверсного ерліфта, а також нових технологічних споруд: ПК-денітрифікатора, 3-ступінчатого реактора SBR, біофільтра - тонкошарового відстійника.

Усі перераховані вище пристрої і споруди запатентовано, на них подано міжнародні патентні заявки.

Ці пристрої і споруди відносяться до розряду наднадійних, оскільки там нічому ламатися – немає рухомих частин, а керування цими пристроями відбувається за допомогою електромагнітних клапанів, що подають на них повітря згідно одному з 6 режимів, в які установка автоматично перемикається залежно від кількості стічних вод, що надходять, по команді контролера MITSUBISHI. Електромагнітні клапани АSCО (Голландія) мають величезний ресурс, що вимірюється мільйонами циклів включання, для технології BIOTAL - це 30-50 років роботи установки. Автоматика установки BIOTAL збирається з заводських модулів провідних світових виробників – Mitsubishi, Moeller і т.п. Навіть на найменші установки BIOTAL встановлюється автоматика, зібрана з заводських блоків вказаних фірм з монітором, на який виведені основні параметри очистки МОС. Цей блок управління дорожчий, ніж блок управління, виготовлений напівкустарним способом під конкретну установку, але ступінь надійності такого блока управління значно вища, та й сервісна бригада легко виправить таку автоматику, замінивши на місці компонент, що вийшов з ладу. На всіх установках BIOTAL дублюються датчики рівня. Після введення системи самоочистки датчиків, їх відмови, за останній рік, ще не траплялися. Мало того, що датчики рівня дублюються, вони через програму контролера зав’язані логікою вторинного дублювання: по принципу - якщо верхній датчик в реакторі замкнутий, а нижній - ні (що свідчить про його відмову), то система показники нижнього датчика «ігнорує» (при цьому контролером фіксується неполадка з відображенням на моніторі; при необхідності інформація про це може відправлятися через модемний зв’язок сервісній службі). Оскільки навіть найменша установка BIOTAL має вихід на модем, її можна підключити до системи «розумний дім» (звичайно, якщо така система є у замовника). Правда, особливої потреби підключати котеджні установки до зовнішніх мереж через модем немає, оскільки система працює надійно, і компресори з датчиками дублюються, але якщо у Вас колись з’явиться таке бажання, то достатньо лише купити кабель до контролера установки і підключити її через модем.

В результаті вийшла повністю автоматизована, 8-ми ступінчата, 3-х мулова, самокерована гідро-пневмо-біологічна система, з чотириконтурною зворотною рециркуляцією активного мулу.

Необхідність створення такої системи була продиктована тим, що для ефективної біологічної очистки співвідношення органіки, азоту і фосфору в стічних водах, що надходять на очистку повинно бути, як вказувалося вище, в пропорції 100:5:1, що в реальності ніколи не буває. Тому бактерії активного мулу будуть залишати забруднення, які вони «недоїли», що виходять за рамки вказаних пропорцій. Багатоконтурна рециркуляція і багатоступінчастість системи дозволяють цим «залишкам», що циркулюють у складі зворотного активного мулу, «зустрічатися» з стічними водами, що щойно надійшли, в яких органіка, азот і фосфор коливаються то в менший, то в більший бік від вказаного співвідношення. Таким чином, мікроорганізми активного мулу, що поїдають вказані забруднення у звичному для себе співвідношенні, будуть кожний цикл рециркуляції «доїдати» ці «залишки». В установці BIOTAL створені умови для одночасного видалення азоту і фосфору біологічним шляхом. Для цього забезпечено чергування аноксидних і оксидних умов при віці активного мулу більше 25 діб. При цьому розвиваються факультативні мікроорганізми, що беруть активну участь в процесах очистки, як в кисневих, так і в без кисневих умовах. Завдяки цьому збільшується кількість аеробного мулу в системі і ефективно видаляються біологічним шляхом азот і фосфор.

Надлишковий активний мул в установці BIOTAL видаляється автоматично з аеробної зони, оскільки фосфор, накопичений PP-бактеріями в аеробній зоні, потрапляючи в безкисневі умови, переходить в розчинений стан.

Установка BIOTAL автоматично переключається в одну з 6 програм: форсажного, максимального (при надходженні стічних вод в кількості, що перевищує проектну), нормального і в три програми економічного режимів, в які система автоматично переключається ступінчасто (в залежності від часу відсутності надходження на установку стічних вод: 2 години, 1 добу і 7 діб). Наприклад, при відсутності надходження стічних вод на МОС більше 7 діб, система переходить, відповідно після 2-го економічного режиму, в 3-й, з економією електроенергії і ресурсу компресорів, насосів і електроклапанів до 70%.

Розглянемо принципову технологічну схему установки BIOTAL (див. схему) продуктивністю від 10 до 1000 м³/добу.

В розрахунки ми закладаємо 300 л/добу на одну людину, більшість же компаній розраховують свої МОС виходячи з 200 л/добу, що є недостатнім (див. СНіП).

Система працює по принципу «розділяй і володарюй», оскільки, згідно загальновідомих принципів біологічної очистки стічних вод, ідеальна очистка – це 7 послідовно сполучених аеротенків (дані літератури). В цьому випадку в кожному ефективно працюють певні групи мікроорганізмів, між якими не відбувається конкуренції оскільки різні їх групи ефективно працюють у вузьких межах концентрацій забруднень, які знижуються в процесі очистки, по ходу руху стічних вод, що оброблюються, від ПК-Д до КР, тобто вода оброблюється ступінчасто. Лише в установці BIOTAL гідравлічний зв’язок між ПК-Д і 1-м реактором SBR, між 2-м і 3-м реакторами SBR, між 3-м реактором SBR і біофільтром-тонкошаровим відстійником, а також між біофільтром-тонкошаровим відстійником і контактним резервуаром, періодично переривається по програмі, шляхом відключення пристроїв, що забезпечують цей зв’язок. Гідравлічний зв’язок здійснюється між: ПК-Д і SBR-1 - насосами подачі, SBR-1 і SBR-2 - гідравлічним перетоком, SBR-2 і SBR-3 - керованими ерліфтами або реверсними ерліфтами, між SBR-3 і БФ-ТВ - керованим сифоном або сифонним ерліфтом і, нарешті, між БФ-ТВ і КР гідравлічним перетоком. В процессі ступінчастого переміщення очищуваних стічних вод від зони до зони, очистка відбувається поетапно в 6-8 фазах в рамках однієї з 6 програм, при чому в економічних режимах склад фаз змінюється - не відкачуються очищені стічні води і не видаляється надлишковий активний мул. Система BIOTAL має три мулові системи: в ПК-Д, в 3-х ступінчастому реакторі SBR і БФ-ТВ і здійснюється 4 - х контурною рециркуляцією зворотного активного мулу - з SBR-2 в SBR-1, з SBR-3 в ПК, з SBR-3 в SBR-1, з БФ-ТВ і з КР в ПК. Така побудова технології дозволила утримати в балансі тримулову систему, оскільки перекачування стічної суміші, в процесі очистки, з ПК в SBR-1, з SBR-3 в БФ-ТВ і з БФ-ТВ в КР відбувається після циклів відстоювання відповідно – в ПК, SBR-3 і БФ-ТО, з частковим змішуванням мулів цих споруд в процесі рециркуляції перед циклами відстоювання.

Очистка стічних вод на установці BIOTAL відбувається в такому порядку:

1. стічні води, що щойно надійшли на установку, попередньо оброблюються в приймальній камері-денітрифікаторі;
2. стічні води, що надійшли в попередньому циклі, - в 1-му і 2-му реакторах SBR;
3. в 3-му реакторі SBR оброблюються стічні води, що надійшли на установку два цикли назад;
4. в біологічному фільтрі - тонкошаровому відстійнику – стічні води, що надійшли на очистку три цикли назад;
5. в контактному резервуарі оброблюются стічні води, що надійшли на установку чотири цикли назад.

Стічні води, що очищуються, під час цього процесу ступінчасто переміщуються від першого до останнього ступеня очистки МОС, шляхом періодичного гідравлічного сполучення цих ступенів, шляхом гідро-автоматичних пристроїв.

Робота установки проходить в 6-8 фазах, кількість яких змінюється залежно від того, в якому з 6 режимів працює установка.

Технологічна схема установки BIOTAL від 10 до 1000 м³/добу

Установка BIOTAL включає вісім зон обробки стічних вод: 1. решітка для затримання грубих нечистот; 2. приймальна камера-денітрифікатор; 3. реактор SBR першого ступеня; 4. реактор SBR другого ступеня; 5. реактор SBR третього ступеня; 6. аерований біологічний фільтр; 7. тонкошаровий відстійник; 8. контактний резервуар;   і дві зони обробки надлишкового активного мулу: 9. аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу;

Стічні води надходять через решітку, де затримуються грубі нечистоти, на пісколовку, де відбувається затримання піску. Потім стічні води перетікають в приймальну камеру-денітрифікатор, що працює в режимі реактора SBR, як накопичувач, що приймає нерівномірний скид стічних вод, що надходять, і денітрифікатор першого ступеня. В приймальній камері – денітрифікаторі знаходяться: самоочищувані нержавіючі сітки з двостороннім барботажем для затримання і розбивання дрібних нечистот, системи аерації і перемішування, електродні датчики рівня, що самоочищуються, і насоси перекачки в 1-й реактор SBR. Стічні води, що надійшли в приймальну камеру денітрифікатор, змішуються з зворотним активним мулом з третього реактора, що містить нітрити і нітрати. В умовах режиму перемішування відбувається процес денітрифікації з подвійним ефектом – денітрифікація з відривом газоподібного азоту і окислення органічних забруднень стічних вод, що надходять, киснем, відщепленим від нітритів в процесі денітрифікації. В ПК-Д автоматично підтримується необхідна концентрація активного мулу шляхом зміни висоти встановлення насоса перекачування попередньо очищених в ПК стічних вод. Цей насос, перекачуючи мулову суміш в SBR-1 після відстоювання ПК-Д, одночасно відкачує надлишковий активний мул з ПК-Д до рівня всмоктування насоса. Піднімаючи чи опускаючи насос перекачки, можна регулювати необхідну концентрацію активного мулу в ПК-Д. Попередньо очищені в ПК-Д стічні води перекачуються насосом в 1-й реактор SBR. Реактор SBR-1 гідравлічно сполучений перетоком П-1 з реактором SBR-2. В SBR-1 і SBR-2 циклічно здійснюються аерація і перемішування з рециркуляцією активної суміші між ними. В реакторі SBR-1 відбувається другий ступінь денітрифікації в циклі перемішування. Оскільки в SBR-2 відбувається процес нітрифікації першого ступеня і зворотний рециркуляційний мул з SBR-2 в SBR-1 містить достатню кількість нітритів і нітратів, а в SBR-1 є ще достатня кількість органіки, що легко окислюється. Денітрифікацію можна провести більш глибоко перевівши аератори SBR-1 в режим перемішування - прикривши частково повітря, що на них подається. В цьому випадку другий ступінь денітрифікації буде проходити в SBR-1 і в період аерації SBR-2, тобто практично протягом усіх циклів очистки. Після обробки стічних вод в реакторах SBR-1 і SBR-2, вони перекачуються керованими ерліфтами в реактор SBR-3, при цьому вони віддувають назад в SBR-2 піну, що захищає мікроорганізмів активного мулу реактора SBR-3 від негативного впливу сапонатів. Під час роботи керованих ерліфтів, що перекачують мулову суміш з другого в третій реактор SBR, здійснюється зворотна рециркуляція активної суміші з 3-го реактора в реактор SBR-1 і ПК-Д. Реактор SBR-3 працює спочатку як аеротенк, де відбуваються процеси окислення органіки, що важко окислюється, і другий ступінь нітрифікації, а потім, після відключення аераторів і ерліфтів, починає працювати як вторинний відстійник. В реакторі SBR-3 відбуваються послідовно аерація, відстоювання і наступна відкачка керованим сифоном очищених стічних вод на БФ-ТВ, і відкачка надлишкового мулу в аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу. В період аерації SBR-3 відбувається аерація центральної частини завантаження БФ-ТВ, цим створюється ерліфтний ефект в комірчастому завантаження, що призводить до рециркуляцій доочищуваних стічних вод за наступним принципом: в тих комірках, в які потрапляє повітря, відбувається (за рахунок ерліфтного ефекту) рух води вгору, а в тих комірках завантаження БВ-ТВ, куди повітря не потрапляє, вода рухається згори-донизу. Пластикове завантаження БФ-ТВ вкрите біоплівкою, тільки та її частина, в яку потрапляє повітря, працює на окислення (доокислення важкоокислюваної органіки і нітрифікація 3-го ступеня), а комірки пластикового завантаження БФ-ТВ, куди повітря не потрапляє – працюють як денітрифікатор 3го ступеня. Очищені стінчі води з третього реактора SBR скидаються в нижню частину БФ-ТВ, після зупинки аерації БФ-ТВ, відстоювання і відкачки надлишкового мулу з БФ-ТВ. Очищені стічні води, рухаючись знизу-доверху в БФ-ТВ, витісняють доочищені стічні води з БФ-ТВ в КР через комірки пластикового завантаження, яка в цьому випадку починає працювати не як пластикове завантаження БФ, а як тонкошаровий відстійник. Цим забезпечується ефект затримання зважених речовин в 5 разів вищий, ніж при класичному відстоюванні (дані літератури і реальний досвід). В свою чергу, доочищені в БФ-ТВ стічні води, що витісняються, перетікають через гідравлічний переток в нижню частину КР на знезаражування, звідки витісняють на відтік з установки доочищені і знезаражені стічні води.

На дисплей блоку керування установки BIOTAL продуктивністю від 10 до 1000 м³/добу виведені для візуального контролю и для контролю через зовнішні мережі наступні параметри:

- сумарний час роботи насоса подачі з моменту першого запуску установки (в годинах);

- сумарний час роботи насосів подачі за останній тиждень (в годинах);

- кількість відкачок чистої води з третього реактора за тиждень;

- сумарна кількість відкачок чистої води з третього реактора з моменту першого запуску установки;

- сумарний час роботи установки;

- лічильник відкачки надлишкового мулу і час відкачки;

- час включення клапанів сифона відкачки чистої води;

- час відкачки осаду з БФ-ТВ і КР;

- час роботи насоса-дозатора;

- час відстоювання;

- аварійне включення насоса подачі стічних вод.

- і т.д.

Всі параметри роботи установки BIOTAL можна подивитися і при необхідності змінити, увійшовши в програму контролера.

Оскільки склад стічних вод і динаміка їх надходжень на різних МОС сильно відрізняються, для оптимізації роботи установки сервісна бригада може підлаштувати її роботу, враховуючи специфіку даного об’єкта. Можна також контролювати і змінювати параметри роботи установки при аварійній ситуації з диспетчерської служби через модемний зв’язок.

Стандартні програми роботи установок BIOTAL розраховані для господарсько-побутових стічних вод, тому необхідності їх змінювати немає, може виникнути необхідність підлаштовувати роботу установки при очистці змішаних побутових і промислових стоків, а також при залпових скидах стічних вод з показниками вищими від проектних.

Технологія установок BIOTAL потужністю від 1,5 до 6 м³/добу, розміщена в одному циліндричному корпусі, вирішена простіше, хоча і вирішує основні технологічні задачі. Це шестиступенева, двомулова система з триконтурною рециркуляцією зворотного активного мулу, що працює за однією з шести програм, які автоматично переключаються залежно від кількості стічних вод, що надходять на очистку.

Технологічна схема установки BIOTAL від 1,5 до 6 м³/добу

Установка BIOTAL (вид згори)

Установки від 1,5 до 6 м³/добу виготовлюються 5-ти типів:

1. Установки BIOTAL-T (СТАНДАРТ) є стандартними та містять аеровану нержавіючу сітку затримання грубих нечистот, триступеневий реактор SBR і третинний відстійник-накопичувач очищених стічних вод. При цьому варіанті необхідно влаштовувати окремий муловий колодязь для утилізації видаленого надлишкового активного мулу;
2. Установки BIOTAL-TD (КОТЕДЖ) виготовляються продуктивністю 1.5, 2.0 і 3.0 м³/добу. Цей варіант установки являє собою стандартний варіант, до якого включено блок зневоднення надлишкового активного мулу без аеробного стабілізатора. При цьому варіанті відпадає необхідність в окремому муловому колодязі для видаленого надлишкового активного мулу. Цей варіант призначений для котеджів і приватних будинків;
3. Установка BIOTAL-TSD (КОМФОРТ) - в цьому варіанті установка має стабілізатор надлишкового активного мулу, перед подачею його на зневоднення. Даний тип установки призназначений для очистки стічних вод з підвищеним вмістом органічних речовин (кафе, офісні будівлі, АЗС і т.п.). Аеробна стабілізація видаленого надлишкового активного мулу дозволяє більш ефективно провести його зневоднення. При цьому варіанті відпадає необхідність в окремому муловому колодязі для видаленого надлишкового активного мулу;
4. Установка BIOTAL-TB (СТАНДАРТ-БІО) являє собою стандартний варіант до якого включено біологічний фільтр-тонкошаровий відстійник, розміщений в третинному відстійнику-накопичувачі очищених стічних вод. Застосовується у випадках, якщо до очищених стічних вод ставляться підвищені вимоги (наприклад, скид води у водоприймач з підвищеними вимогами) і т.п. Для даного типу установки необхідно влаштовувати окремий муловий колодязь для утилізації видаленого надлишкового активного мулу;
5. Установка BIOTAL-TBSD (ЕКСКЛЮЗИВ), установка з «повним фаршем». В цей варіант установки включено аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу, блок зневоднення мулу та біологічний фільтр-тонкошаровий відстійник. Ідеально підходить для складних об'єктів з півищеним складом органічних забруднювачів (кафе, ресторани і т.п.). При цьому варіанті нема необхідності у влаштуванні мулового колодязя, вся технологія разміщується в одному корпусі установки і встановлюється в один колодязь.

В кожній з перерахованих установок є можливість встановити насос відкачки очищеної води - у біологічному фільтрі-тонкошаровому відстійнику чи третинному відстійнику-накопичувачі очищеної води (в залежності від типу установки), тому немає необхідності додатково влаштовувати резервуар для чистої води. В установках 2-го, 3-го і 5-го типів необхідно передбачати люк більшого розміру для видалення зневодненого мулу.

Установка біологічної очистки стічних вод BIOTAL-ЕКСКЛЮЗИВ	Установка біологічної очистки стічних вод BIOTAL-СТАНДАРТ

Установка BIOTAL від 1,5 до 6 м³/добу являє собою круглий пластиковий резервуар, розділений перегородками на зони очистки. Установка включає сім зон обробки стічних вод: 1. сітка для затримання грубих нечистот; 2. реактор SBR першого ступеня; 3. реактор SBR другого ступеня; 4. реактор SBR третього ступеня; 5. аерований біологічний фільтр; 6. тонкошаровий відстійник; 7. накопичувач очищених стічних вод-контактний резервуар;   і дві зони обробки надлишкового активного мулу: 8. аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу; 9. блок зневоднення.

Стічні води надходять в приймальну камеру, що являє собою велику нержавіючу сітку, яка розташована на певній відстані від дна SBR-1. Під нею встановлено аератор, який, одночасно з аерацією реактора SBR-1, проводить аерацію сітки, розбиваючи грубі нечистоти, що в ній знаходяться та перешкоджаючи її забиванню. Вода, позбавлена грубих нечистот, стікає в реактор SBR-1, куди також подається ерліфтами зворотний активний мул з реакторів SBR-2 і SBR-3. В зоні I стічна вода частково біологічно очищується, піддаючись багаторазовим, таким, що циклічно повторюються, процесам аерації і перемішування при дефіциті повітря, завдяки чому тут також відбувається процес денітрифікації при наявності нітритів і нітратів, що надійшли зі зворотним активним мулом з SBR-2 і SBR-3 і легкоокислюваної органіки, що надійшла зі свіжими стічними водами. Стічні води, що пройшли обробку в SBR-1, перетікають самотоком в SBR-2, куди також віддувається реверсними ерліфтами, при перекачуванні мулової суміші в SBR-3, піна, що захищає SBR-3 від негативного впливу сапонатів. В SBR-2, аналогічно з SBR-1, мулова суміш піддається багаторазовим, циклічно повторюваним, процесам аерації і перемішування. Оскільки в SBR-1 окислюється більше 50% органіки, то в SBR-2, паралельно з подальшим окисленням органіки, починається процес нітрифікації. По мірі окислення органіки процес нітрифікації починає домінувати. Частково очищені стічні води з SBR-2 перекачуються реверсними ерліфтами в SBR-3. В SBR-3 відбувається окислення важкоокислюваної органіки і нітрифікація. Процес очистки ведеться так, щоб окислення амонійного азоту відбувалося переважно до нітритів (редокс-потенціал - до 100), що дозволяє провести швидше і ефективніше денітрифікацію в SBR-1 (ланцюжок редукції нітритів до газоподібного азоту в цьому випадку коротший, ніж від нітратів). В SBR-3 мулова суміш піддається аерації з наступним відстоюванням і відкачкою очищених стічних вод сифонним ерліфтом в аерований біологічний фільтр-тонкошаровий відстійник на доочистку. Перед відкачкою очищених стічних вод з SBR-3 в БФ-ТВ відбувається відкачування надлишкового активного мулу з SBR-3 в аеробний стабілізатор, з БФ-ТВ в SBR-2 і з аеробного стабілізатора в мулові мішки на зневоднення, при цьому мулова вода стікає в SBR-2. Після завершення циклу відстоювання в SBR-3 і відкачки надлишкового активного мулу, здійснюється відкачка очищених стічних вод з SBR-3 на БФ-ТВ, де раніше очищені стічні води піддаються доочистці. Очищені стічні води, що відкачані з SBR-3, надходять в нижню частину БФ-ТВ, витісняючи при цьому раніше доочищені стічні води в напрямку знизу-вгору. При цьому аерація в БФ-ТВ не відбувається і пластикове завантаження, що раніше грало роль комірчастого завантаження біофільтра, починає грати роль похилих пластин тонкошарового відстійника, ефективно затримуючи дрібні зважені речовини. Доочищені стічні води відтікають з установки. При необхідності насосного відкачування доочищених стічних вод, з огляду на високий рівень грунтових вод, насос встановлюється над завантаженням БФ-ТВ, де накопичуються доочищені стічні води.

Не зважаючи на високий технічний рівень установки BIOTAL , а також використання для її виготовлення компонентів провідних світових виробників, повну автоматизацію і тривалий термін гарантії, вартість її не тільки не перевищує вартість установок, що є на ринку і не вирішують вищенаведених технологічних задач, але іноді і нижча. Це стало можливим завдяки серійності виготовлення, модернізації виробництва і технології.

Хотіли би також відреагувати на наступні докори на адресу технології BIOTAL

- "установки BIOTAL до 6 м³/добу необхідно розміщувати в з/б колодязях, а багато інших установок мають корпус з комірчастого товстого пластику, що дозволяє їх монтувати прямо в землю»

Річ у тім, що жоден пластик, а тим більше комірчастий, сировиною для якого є поліпропілен без пластифікаторів, що застосовується на таких установках, не в змозі протистояти плавунам і зміщенню грунту внаслідок проїзду біля змонтованої установки автомобілем, тим більше, що поліпропілен без пластифікаторів дуже крихкий при низьких температурах. До цього необхідно додати, що при високому рівні грунтових вод, особливо при відкачці стічної води з установки під час її ремонту, її може вирвати за рахунок виштовхуючої сили Архімеда. Доводилося бачити при будівництві АЗС вирвані виштовхуючою силою на поверхню землі металеві порожні резервуари, які недостатньо привантажили з/б конструкціями. Вага привантаження повинна бути більша, ніж ця виштовхуюча сила (вага об’єму води, витісненого тілом – закон Архімеда). Установка – це той самий резервуар, тільки легший і слабший. Правда, може фірмі-виробнику вдалося «спростувати» цей закон, тоді нехай нададуть «розрахунки».

Якщо говорити серйозно, то з/б колодязь – це невелика і виправдана інвестиція, оскільки розплатою за таку «економію» (при монтажі обладнання просто в землю) буде ваша розчавлена установка, ціна якої не може зрівнятися з ціною цього з/б колодязя. До цього також можна додати, що цим економиться територія, оскільки по розміщеній в з/б колодязі установці можна буде ходити і навіть їздити автомобілем.

Установку BIOTAL , що виготовляється з найкращого в Європі німецького пластика фірми SIMONA, так само можна встановлювати в землю без з/б кілець, оскільки статично вона не менш міцна, ніж установки з комірчастого пластику. Круглий корпус плюс якісний пластик з пластифікатами, нехай навіть меншої товщини, він приблизно статично однаковий і витримає таке ж навантаження, що й комірчастий пластик, що застосовується при виготовленні деяких інших установок.

Ми встановлюємо установки в з/б колодязях, тому що звикли робити все грунтовно і надовго.

Наступний докір в бік технології BIOTAL полягав в тому, що компресори і автоматика встановлюються не в самій установці, як у деяких виробників, а в підвалі споруди, гаражі чи підсобному приміщенні, що, нібито, дорожче.

Якщо говорити про здорожчання, то воно буде до 100 у.о., це неважко підрахувати: відстань від споруди до установки зазвичай 5 – 15 метрів. Вартість труби РР 20 мм, плюс труба 110 мм в якості кожуха, а траншею від будинку до установки в будь-якому випадку необхідно копати. Такі невеликі додаткові затрати вам окупляться сторицею, оскільки мембранний компресор згідно інструкції з експлуатації не можна розташовувати у вологому приміщенні, тим більше в самій установці. Оскільки компресори в таких установках розташовані всередині установки, і всмоктують повітря прямо з вулиці, з температурою в зимовий час до мінус 30 градусів, то різко знижується термін роботи дорогих мембран компресора, і призводить до частих аварій. Якщо до цього додати вологе середовище і, звичайно, утворення конденсата всередині компресора, то стане зрозуміло, що вашому електрообладнанню в таких умовах «довго не жити». Знаючи ці проблеми і проконсультувавшись з виробниками японських компресорів SECOH, які категорично забороняють використання компресорів в таких умовах, ще на початку створення своєї технології її автор обрав варіант установки компресорів і автоматики в підвальному чи іншому приміщенні, де температура повітря буде на 5 градусів вища. Компресори, встановлені в підвалі, по-перше, відкачують і подають на установку з підвала тепле повітря, що сприятливо впливає на біологічний процесс в зимовий час, оскільки при зниженні температури мулової суміші нижче 12 градусів біологічний процесс різко погіршується, а при 5 градусах практично припиняється. Одночасно з подачею повітря на установку, компресори здійснюють примусову вентиляцію підвала або іншого приміщення, в якому вони розміщені. Що ж стосується автоматики, то існує значна небезпека появи конденсата всередині автоматики з наступним окисленням контактів (оскільки, як відомо, парі жодних перепон не існує, та й для контролю роботи МОС в зимовий період доведеться з лопатою йти відгрібати сніг з кришки своєї установки). Якщо ж автоматика розміщена у підвалі, то для контролю роботи установки достатньо просто туди спуститися. До вищеназваного можна додати й те, що розміщувати електрообладнання, в нашому випадку – компресори і автоматику на 220 В там, де можливе затоплення водою, взагалі заборонено. Це може призвести до загибелі людей, а також виведе з ладу автоматику і компресори. Затоплення установки відбудеться при забиванні дренажа, яке, як правило, відбувається при тривалому відключенні електроенергії, що призводить до відтоку з установки неочищених стічних вод з активним мулом. Автоматика і компрессор в таких установках знаходяться безпосередньо над рівнем води, і, звичайно, при підйомі цього рівня відбудеться коротке замикання, з усіма наслідками.

От і уся правда про «переваги і економічну вигоду» розміщення компресорів і автоматики в самій установці. Копійчана вигода і – небезпека для життя, скорочення строку роботи дорогого обладнання і, відповідно, надійності системи.

Крім того, як рішення цієї проблеми, фірма "UKRBIOTAL" з початку 2010 року почала виготовлення установок BIOTAL з боксом-рекуператором, який дозволяє розмістити електрообладнання не в корпусі самої установки, а над нею. Це дає ряд переваг:

1. корпус бокса-рекуператора повністю гідроізольований, а його верхня межа знаходиться выще кришки самої установки, тому при аварійному затопленні станції вода не потрапить на електрообладнання і не пошкодить його;
2. за рахунок спеціальної конструкції бокса-рекуператора, повітря, що поступає в бокс іззовні, перед всмоктуванням в компресори нагрівається на 10-15 ^оC;
3. компресори, не всмоктують вологе відпрацьоване повітря, яке після аерації уже не містить кисню, з самої установки.